правописна система і огієнка 1918-1919 років

правописна система і огієнка 1918-1919 років

Перший офіційний український правописний кодекс було видано лише в 1919 році під назвою «Головніші правила українського правопису». У його підготовці брали участь Іван Огієнко, Агатангел Кримський, Євген Тимченко. Проте багато правописних проблем було не вирішено. А тому в 1928 році в Харкові відбулася Всеукраїнська правописна конференція, яка схвалила новий, розширений український правопис. У ньому було збережено традиційну графіку, доопрацьовано орфографію (вона орієнтувалася на східноукраїнські і західноукраїнські традиції) і вперше внормовано пунктуацію.

Революційний 1917 рік в Росії змів царат і українці, поряд з іншими народами, отримали історичний шанс відновити власну державність.  Закарпаття і Буковина та соборницько-державотворчі процеси в Україні у 1918–1919 рр. Новітнє національне пробудження закарпатських українців відбулося у 1918 р., що було пов’язано з загальним революційним процесом, який охопив Східну Європу, включаючи й Австро-Угорщину.  Протягом 1918 – першої половини 1919 рр. суспільно-політичні події в закарпатському українському середовищі точилися навколо трьох основних центрів – Старої Любовні (згодом Пряшева) на заході краю, Ужгорода – в центрі та Хуста – на сході.

Українська історія 1917-1919 рр. характеризується великими і частими змінами в суспільно-політичному житті, які позначилися і на розвитку освіти. Початком цих змін було повалення самодержавства у Росії під час лютневої революції.  1919 року було підготовлено "Проект єдиної школи в Україні". За проектом планувалося запровадити трьохступеневу єдину загальноосвітню школу: молодша школа (4 роки); старша школа (4 роки); колегія (4 роки). Перших два ступені утворювали цикл основної школи, а третій – цикл середньої школи.  Педагоги, працівники секретаріату освіти, політичні діячі виробили систему поглядів на національну школу. Але здійснити задумане їм не вдалося.

З 1918 року пильно працюють різні правничі термінологічні комісії часів Центральної Ради та Гетьманату, а Українське Правниче Товариство в Києві випустило навіть свою працю "Короткий московсько-український словник судівництва та діловодства". Але все це, як мало наукове та роблене похапцем, не задовольняло всіх широких правничих потреб. За справу нарешті взялася Українська Академія наук у Києві.  Для початкового навчання й для школи І. Огієнко дав у 1918-1919 роках у Києві два видання підручника "Рідне Писання", в двох частинах, що в Україні вживався по 1930 рік. До шкіл була введена також "Початкова граматика української мови" Олени Курило, ч. І — II, вийшло кілька видань.

Весною 1918 року скликана була Правописна комісія з найвидатніших українських учених і педагогів, і цій Комісії проф. І. Огієнко подав на розгляд свої раніше складені "Правила українського правопису". Це вже була перша наукова система нашого правопису.  В січні 1919 року міністр освіти проф. І. Огієнко склав стислу Правописну комісію для остаточного зредагування системи вироблених Правил правопису.  АКАДЕМІЧНА СИСТЕМА УКРАЇНСЬКОГО ПРАВОПИСУ 1928 РОКУ (Харківський правопис (Правопис Голоскевича, скрипниківка)) Перша система українського правопису 1918-1921 років робилася наспіх, бо життя вимагало її. Тому була вона коротка й не до кінця розроблена.

Ухвалені Правописною комісією при Міністерстві освіти 24 травня 1918 р. в Київі". У правописній комісії працювало чимало видатних фахівців, зокрема І. Огієнко (голова), Є. Тимченко, С. Смаль-Стоцький, М. Грунський, А. Лобода, В. Науменко, Г. Голоскевич, О. Курило, В. Ганцов, А. Ніковсь-кий та ін. 1919 року друкуються "Головніші правила ук-раїнського правопису, ухвалені Міністерством народної освіти для шкільного вжитку на всій Україні". Це була пер-ша наукова система українського правопису, що стало під-сумком творчості письменників і науковців упродовж сто-ліття [1]. Проте сусп

З грудня 1919 року в Україні остаточно була встановлена радянська влада. У побудові нової української системи освіти більшовики оріентувалися на російські зразки. Проте ситуація, що склалася в Україні вимагала дещо по-іншому, ніж у Росії, будувати систему освіти.  Цього ж року його призвали до армії. В 1918 році приєднався до лівого крила Української партії соціалістів-революціонерів. На початку 1919 року працював у колегії Наркомосу України, а під час наступу Денікіна брав участь в підпільній боротьбі проти білогвардійців, виступав за воєнно-політичний та економічний союз радянських республік. У 1920-1924 роках працював на керівних партійних і радянських постах.

Декреты Советской власти / Ин-т марксизма-ленинизма при ЦК КПСС, Ин-т истории акад. наук СССР. - М. : Политиздат, 1957 - 1997. Т. 4. : 10 ноября 1918 г. - 31 марта 1919 г. - 1968. - XII, 731 c. : факс. ; 2 л. ил. Тип издания. книжное издание (16707). Заглавие. Т. 4. : 10 ноября 1918 г. - 31 марта 1919 г. (1).

1919 рік.: М. Капустянський «Похід українських армій на Київ - Одесу в 1919 році». Є. Маланюк «Уривки зі спогадів». док. та матер: докум.-наук. видання / [передм. Я. Тинченко].  Періодичні видання 1918-1919 рр. - синтетичний вид джерельної бази, які вміщують документи різних видів: нормативно-правові акти, документи політичних партій, військових частин, отаманських формувань, публіцистичні матеріали. За походженням їх можна розділити на дві групи: українські державницькі та більшовицькі.  Подана класифікація свідчить, що вона становить цілісну систему документів, які є достатньо репрезентативними, вірогідними, автентичними. Значну частину документів уперше введено до наукового обігу.

§5. Воєнні та політичні події 1918 року.  Улітку 1919 р. армію Колчака було відкинуто за Урал, і радянська влада зміцнила свої позиції в Поволжі. На початку 1920 р. армія Колчака зазнала нової поразки неподалік від Красноярська. Таким чином, внаслідок жорстокої кривавої боротьби радянський режим було встановлено на Уралі та в Сибіру. Водночас протягом громадянської війни більшовики почали перебудову тилу для потреб війни – країна оголошувалась єдиним військовим табором. 30 листопада 1918 р. була створена Рада робітничої і селянської оборони, очолювана В. Леніним. У військових частинах створювалися партійні організації, якими, як прави

Українсько-польська війна 1918-1919 рр. закінчилася поразкою для українців і окупацією ЗУНР Польщею. На окупованій території польські війська чинили жорстокі репресії: розстрілювали та ув’язнювали українських державних та політичних діячів, інтернували українську інтелігенцію, яка не відступила з українськими військами. Тисячі цивільних і військових галицьких українців було кинуто у концтабори, в яких панували жахливі умови, що своєю чергою спричинилися до масового вимирання в’язнів.

18 жовтня 1918 року - у Львові українські політичні діячі Східної Галичини й Буковини створили Українську Національну Раду, яка заявила про прагнення об'єднати всі західноукраїнські землі в єдину державу.  18 жовтня 1918 року - у Львові українські політичні діячі Східної Галичини й Буковини створили Українську Національну Раду, яка заявила про прагнення об'єднати всі західноукраїнські землі в єдину державу. 1 листопада 1918 року - українські військові частини під командуванням Д. Вітовського взяли під свій контроль Львів та інші міста Галичини.  Паризька мирна конференція (1919 рік) узаконила окупацію Польщею Східної Галичини, Румунією - Північної Буковини й Бессарабії, Чехо-Словаччиною - Закарпаття. Корисне. Новини.

Українська революція (1917 — 1918 рр). Українська Держава (Гетьманат Скоропадського). Директорія УНР. Встановлення Радянської влади. Західноукраїнська народна республіка (ЗУНР). ТЕМА: УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ (1917 – 1918 рр.) 8 березня (23 лютого) 1917 р. відбулася лютнева буржуазно-демократична революція в Росії.  Генеральний Секретаріат – вищий виконавчий орган державної влади в Україні (уряд) з 28 червня 1917 р. до 22 січня 1918 р. Складався з 8 секретарств (міністерств). До складу входили В.Винниченко, П.Христюк, С.Петлюра, С.Єфремов, Б.Мартос, Х.Барановський, В.Садовський, М.Стасюк, І.Стешенко. – (представники УСДРП, УПСР, УПСФ).

Протягом 1917-1918 навчального року в Україні відкрилося 30 українських гімназій, переважна більшість яких діяла по селах. Вивчення української мови, літератури та історії було обов'язковим у всіх середніх школах і гімназіях.  Університет залишився в спогадах сучасників 1. Огієнка як "найсвітліше культурне діло 1917-1920 років", як факт утвердження української державності. Твердиня української науки, дітище І. Огієнка -Кам'янець-Подільський державний український університет проіснував - до 1921 р. Радянська влада реорганізувала його в Інститут народної освіти. Услід за відкриттям Київського та Кам'янець-Подільського державних українських університетів на черзі стояло заснування таких же університетів у Харкові, Катеринославі та Одесі.

Правописна система проф. Ів. Огієнка 1918-1919 років 20. Академічний правопис 1920-1921 років 21. Академічна система українського правопису 1928 року 22. Новий академічний правопис 1945 року 23. Правопис на еміграції.XIX.  Десь за дві тисячі років до Христа індоєвропейська прамова остаточно поділилася на окремі сучасні мови, ще досить близькі одна до одної, а литовсько-слов’янська спільнота розпалася пізніш, десь у першому віці по Христі, а може й давніше, на дві мовні групи: балтицьку та слов’янську, і кожна з них пішла своєю дорогою дальшого життя.^ 2. ТЕОРІЇ ПОСТАННЯ МОВЯк постали всі теперішні індоєвропейські мови, в тому числі й мови слов’янські, перший вияснив німецький учений Шляйхер.