закон україни про відпустки зі змінами та доповненнями 2020
Сектор звернень громадян та доступу до публічної інформації Управління Держпраці у Волинській області інформує, що з року в рік ми оформляємо відпустки — для себе і працівників. Але попри те, що практика — давня та звична, щороку ми стикаємося із запитаннями: коли та скільки днів відпустки можна брати чи надавати. Пропонуємо 4 гарячі запитання з практики, відповіді на які потрібно знати, щоб не порушити закон і права працівників.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про відпустки» вiд 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР (далі — Закон № 504) право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи (далі — підприємства). Не допускається заміна щорічних відпусток грошовою компенсацією, крім виплати грошової компенсації за всі невикористані працівником дні щорічної відпустки в разі звільнення або заміни за бажанням працівника частини щорічної відпустки
79 Кодексу законів про працю України, далі — КЗпП). При складанні графіка відпусток враховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та наявність можливостей для відпочинку. Також повинен враховуватися ряд категорій працівників, яким надається право на одержання відпустки за їх бажанням у зручний для них час, а саме: 1) особам віком до вісімнадцяти років; 2) інвалідам; 3) жінкам перед відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами або після неї; 4) жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда; 5) одинокій матері (батьку), які виховують
ЗАКОН УКРАЇНИ. Про відпустки. Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 2 листопада 2000 року N 2073-III , від 6 лютого 2003 року N 490-IV , від 10 липня 2003 року N 1096-IV , від 10 липня 2003 року N 1114-IV , від 22 жовтня 2004 року N 2128-IV , від 12 січня 2005 року N 2318-IV , від 2 червня 2005 року N 2622-IV Право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи (далі - підприємство).
У разі встановлення Кабінетом Міністрів України карантину відповідно до Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину не включається у загальний термін, встановлений частиною першою цієї статті. {Статтю 26 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 530-IX від 17.03.2020}. Стаття 1. Законодавство про відпустки.
Закон України "Про відпустки" зі змінами від 15.01.2015 переглянути повністю. Закон України "Про відпустки" переглянути повністю. Відпустка по догляду задитиною переглянути повністю. Компенсація за відпустку переглянути повністю. Ст. 19 ЗУ "Про відпустки" переглянути повністю. Надання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку переглянути. МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ Лист від 28.12.2013 р. N 563/13/116-13 Щодо оплачуваної учбової відпусткипереглянути. Форма входу. Block title.
Останнi змiни внесено: Закон України вiд 17.05.2016 № 1366-VIII Роздiл I. Загальнi положення Стаття 1. Законодавство про вiдпустки Державнi гарантiї та. Іноземцi та особи без громадянства, якi працюють в Українi, мають право на вiдпустки нарiвнi з громадянами України. Право на вiдпустки забезпечується: гарантованим наданням вiдпустки визначеної тривалостi iз збереженням на її перiод мiсця роботи (посади), заробiтної плати (допомоги) у випадках, передбачених цим Законом
Закон України Про відпустки. ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1997, N 2, ст. 4 ). { Вводиться в дію Постановою ВР N 505/96-ВР від 15.11.96, ВВР, 1997, N 2, ст. 5 }. { Із змінами, внесеними згідно із Законами N 2073-III ( 2073-14 ) від 02.11.2000, ВВР, 2000, N 51-52, ст.449 N 490-IV ( 490-15 ) від 06.02.2003, ВВР, 2003, N 15, ст.110 N 1096-IV ( 1096-15 ) від 10.07.2003, ВВР, 2004, N 6, ст.38 N 1114-IV ( 1114-15 ) від 10.07.2003, ВВР, 2004 Іноземці та особи без громадянства, які працюють в Україні, мають право на відпустки нарівні з громадянами України. { Частина друга статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5462-VI ( 5462-17 ) від 16.10.2012 }. Право на відпустки забезпечується
Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 2 листопада 2000 року № 2073-III, від 6 лютого 2003 року № 490-IV, від 10 липня 2003 року № 1096-IV, від 10 липня 2003 року № 1114-IV, від 22 жовтня 2004 року № 2128-IV, від 12 січня 2005 року № 2318-IV, від 2 червня 2005 року № 2622-IV, від 23 вересня 2008 року № 573-VI, від 16 квітня 2009 року № 1276-VI, від 19 травня 2009 року № 1343-VI, від 17 листопада 2009 року № 1724-VI, від 10 березня 2010 року № 1959-VI, від 11 травня 2010 року № 2169-VI, від 21 грудня 2010 року № 2824-VI, від 16 жовтня 2012 року №. Іноземці та особи без громадянства, які працюють в Україні, мають право на відпустки нарівні з громадянами України.
Законом України "Про відпустки" передбачено такі види відпусток: 1) щорічні відпустки: - основна відпустка (ст. 6) Перелік населених пунктів, яким надано статус гірських, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 серпня 1995 р. №647 (зі змінами і доповненнями) (ЗП України. - 1996. - мі. - с. 1). По-друге, особливим характером праці вважається робота з ненормованим режимом праці. Додаткова відпустка тривалістю до 7 календарних днів надається працівникам з ненормованим робочим днем згідно зі списками посад, робіт та професій, визначених колективним договором, угодою.
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2010, N 31, ст.417 ). Верховна Рада України постановляє: I. Частину першу статті 25 Закону України "Про відпустки" ( 504/96-ВР ) (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 2, ст. 4; 2000 р., N 51-52, ст. 449; 2005 р., N 9, ст. 178, N 26, ст. 353) доповнити пунктом 3-1 такого змісту: "3-1) матері або іншій особі, зазначеній у частині третій статті 18 цього Закону, для догляду за дитиною віком до 14 років на період оголошення карантину на відповідній території".
В Україні права одиноких матерів захищені Законами України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.92 р. № 2811-XII (у редакції Закону України від 04.07.2002 р. № 49-IV, зі змінами та доповненнями, за текстом – Закон № 2811-XII), «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР (зі змінами та доповненнями, за. У постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.92 р. № 9 (за текстом – постанова № 9) визначається поняття одинокої матері, згідно з яким одинокою матір'ю слід вважати жінку, яка не перебуває у шлюбі та у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено у встановленому порядку за.
Комментарии
Отправить комментарий