3 класифікація політичних партій їх організаційна структура

3 класифікація політичних партій їх організаційна структура

Політична партія – організована група однодумців, яка виражає інтереси частини народу (класу, класів, соціальних верств) і має на меті реалізувати їх через завоювання державної влади або через участь у її здійсненні.  Внутрішня структура цих партій в основних рисах є автократичною та олігархічною. Сутність і типи партійних систем. Основні фактори їх формування.  На основі комплексної класифікації партійних систем, такі типи: Однопартійна; Двопартійна; Неальтернативні, багатопартійні; Двоблоковані, багатопартійні; Ситуація відсутності партійної системи; Багатополюсна система багатопартійної роздробленості; Альтернативні системи з обмеженою кількістю легальних партій.

Організаційна структура сучасних політичних партій є досить різноманітною і залежить від цілої нивки факторів, серед яких першорядне значення мають специфіка самих партій, їхні історичні особливості й національні традиції. Є два основних методи побудови партій, які набули майже загального поширення. Відповідно до них за організаційною структурою розрізняють організаційно оформлені й організаційно не оформлені партії. Організаційно оформлені партії мають централізований партійний апарат, який "рекрутується" з партійних функціонерів, що розглядають свою політичну діяльність як професію

Політичні партії та громадсько-політичні організації і рухи. Сутність та типи партійних систем. Функції громадсько-політичних організацій та рухів. Основні причини виникнення партій та ефективність їх впливу на суспільство.  організаційна структура; конституційний статус; соціальна роль  Існує кілька класифікацій політичних партій, а оскільки в сучасному світі діє велика кількість різноманітних партій, та й класифікувати їх можна за різними підставами. Традиційно поділяють на лівих і правих .

У суспільстві завжди є різноманіття інтересів: економічних, політичних, ідеологічних, релігійних, культурних тощо, і чим повніше ці групи представляють їх у політичному процесі, тим більшим є вплив суспільства на прийняття політичних рішень. Однією з форм своєчасного виявлення та реалізації політичних інтересів певних груп і окремих громадян суспільства є суспільно-політичні рухи і політичні партії.

Найбільш повно і детально організаційна структура політичних партій була проаналізована французьким політологом М. Дюверже в праці «Політичні партії», який визначив організаційну структуру партій в якості їх основної характеристики. В організаційній будові партій М. Дюверже виокремив критерії, які і лягли в основу його типології. 1. За характером членства: партії з прямою і непрямою структурою.  Та на сьогодні класифікація М. Дюверже вважається не зовсім коректною, оскільки на зміну масовим партіям прийшли так звані виборчі та картельні партії. Виборчі (інша їх назва «всеоохопні») з’являються у післявоєнний період.

Типологія політичних партій. Політичні партії є відмінними за своєю соціальною основою, організаційною побудовою, характером членства, ідеологією, місцем у системі влади, цілями, методами й засобами діяльності тощо. Це дає підставу для нас говорити про типологію політичних партій, що є одним із найважливіших питань політології. Вона допомагає розкрити сутність і структуру партії, визначити їхнє місце в політичній системі суспільства.  Класифікація партій може здійснюватись насамперед за їх організаційною структурою, відповідно до якої сучасні партії поділяються на: кадрові і масові.

Поняття “транзитна партія” стосується політичних партій держав перехідного періоду з ще не усталеною соціальною, політичною, а відтак і партійною системою. Переважно до цієї класифікації відносять партії країн, що перебувають на етап Партія-комітет. Партіями-комітетами були всі неробітничі партії ХІХ ст., і лише у кінці століття деякі з них трансформуються у виборчі партії. У своєму класичному виг-ляді партія-комітет – це веберівська партія знаті (notabli), організована для обмеже  Партія цього типу подібна за своєю структурою до партії-громади, але намагається об’єднувати навколо себе людей переважно на основі неідеологічних (наприклад, релігійних) цінностей. Тому цей тип характерний насамперед для християнсько

§ 2. Функції політичних партій Політичні партії виконують різноманітні функції, до основних з яких належать:а) представництво інтересів класу, соціальної групи, національної спільності (наприклад Шведська народна партія у Фінляндії), суспільства в цілому;б) розробка. § 4. Інституціоналізація політичних партій. Из книги Кримінальне право України: Загальна частина: підручник автора Колектив авторів. § 4. Інституціоналізація політичних партій Постійно зростаюча роль політичних партій у житті суспільства, ускладнення форм і методів їх діяльності зумовили необхідність їхньої інституціоналізації, то

Кадрові партії невеликі за своїм чисельним складом, але в них існує жорстка дисципліна й чітко виражена організаційна структура, їхнє завдання полягає в тому, щоб у період виборів забезпечити підтримку кандидатам від партії з боку більшості виборців у конкретному окрузі. Це досягається підбором професійних партійних кадрів, здатних ефективно організувати й провести виборчу кампанію.

Можливі різні підходи до класифікації політичних партій. Наприклад, партії залежно від стилю спілкування між партійними лідерами та рядовими членами діляться на авторитарні і демократичні. Залежно від того, якою мірою вони представляють різні верстви суспільства, партії діляться на інтегративні, тобто представляють всі або багато верстви суспільства, і представницькі, тобто ті, члени яких представляють один соціальний шар або клас.  Масові партії мають складну організаційну структуру і дуже численних послідовників. Переважним джерелом фінансування є членські внески. Між послідовниками партій існує постійна і тісний зв'язок.

Політичні партії є одним із головних суб’єктів політичного процесу. Однак партії не відразу стали повноправним політичним інститутом, здатним впливати на державну владу. Партогенез – процес формування і функціонування партій, який має багатовікову історію. Слово “партія” походить від латинського partis, що означає “частина чого-небудь”. Сучасним політичним партіям передували їх прообрази – протопартії. Вже в античні часи існували своєрідні політичні утворення, які захищали інтереси окремих груп суспільства чи тимчасово створювалися для підтримки окремих осіб.

За умов відсутності розгалуженої організаційної структури та достатньої кількості підготовлених кандидатів у депутати політичні партії опинилися у досить скрутному становищі напередодні виборів, що проводилися за мажоритарною системою. За результатами виборів (із застереженням щодо значної кількості порушень виборчого законодавства) можна зробити низку висновків  4. Томенко М. Українська перспектива. - К., 1995. Політичні партії та їх класифікація. Політична партія — це найбільш активна та організована частина населення, якогось класу, класів, соціальної верстви, верств, яка виражає їхні інтереси. Політичні партії іноді виражають не лише класові, а й інші інтереси, приміром, національні.

Типи політичних партій залежать від характеру політичної орієнтації, способу вираження і подання приватного інтересу тієї чи іншої соціальної групи як загального інтересу. Їх можна класифікувати за низкою критеріїв. За соціально-політичної сутності партії поділяються: - на революційні; - реформаторські (виступають за зміну політичного курсу шляхом реформування)

Існують різні класифікації політичних партій, а оскільки в сучасному світі діє велика кількість партій, то їх класифікувати можна за різними підставами. Французький політолог М. Дюверже називає партії парламентського і непарламентського походження, також запропонував ділити партії на кадрові і масові. Кадрові – група відомих людей для підготовки виборів і проведення кампаній (наприклад, демократична і республіканська партії в США – кадрові, комуністична – масові). Американський політолог Р. Маркідіз ділить партії на: Ø Авторитарні і демократичні; Ø Інтегративні і представницькі