припиняє своє існування трипільська культура
Трипільська культура на свій час не мала собі рівних у розвитку в Європі, випереджаючи тодішні єгипетську та античну культури. За пізнього періоду трипільської культури значно розширилася територія, заселена трипільцями: на землі східної Волині, сточища pік Случі й Горині, обидва береги Київського Придніпров'я та степи північно-західного Причорномор'я, де трипільці стикалися з носіями інших культур. Значно зросло значення скотарства.
Територія поширення трипільської культури від часів її відкриття і до сьогодні належала різним державам, що спричинило появу трьох назв -- Кукутень в Румунії, мальованої кераміки в Галичині і Буковині та трипільської культури на Поділлі, Черкащині та Київщині [2]. Трипільська цивілізація - блискуча археологічна культура, що існувала на території Правобережної України і Молдови протягом декількох тисячоліть (кінець неоліту - мідний вік) . Вона почала формуватись ще в другій половині VI тис. до н.е. в
По-четверте, трипільська культура відзначається розташуванням поселень певними зосередженими групами з проміжними менш заселеними територіями. Навряд чи можна назвати Трипілля «культурою кочових землеробів» та деякою мірою до неї підходить поняття «культура пересувних землеробів». Цим племенам доводилося в умовах українського Лесостепу кожні 30-50 чи 60-80 років залишати свої поселення через виснаження грунту внаслідок екстенсивного ведення господарства, переселятися та освоювати нові землі. Цим, зокрема, можна пояснити й утворення найбільших у Європі за доби енеоліту поселень-гігантів на Уман
Трипільська культура разюче схожа з культурою островів Егейського моря. Це дало привід стверджувати, що в той час від Криту до Дніпра був спільний культурний простір. Можливо, не лише культурний, але й етнічний. А коли так, перші колоністи трипільських земель – середземноморці. Дослідження некрополів наступних часів свідчать, що населення пізнього Трипілля було вкрай неоднорідним. Це був конгломерат різних народів, племен і субетносів, які протягом понад двохтисячолітньої історії привнесли в трипільську культуру свої звичаї, мову, знання, технології, вірування. Але все-таки середземноморський і протоєвропеоїдний типи черепів зустрічаються частіше від інших. Особистість – суспільство.
Перші знахідки трипільської культури виявлені археологом Вікентієм Хвойком у 1893 році поблизу села Трипілля (звідси і назва культури). Пізніше, схожі відкриття зроблені на території Румунії й Молдови, де трипільська культура відома під назвою "культура Кукутені". Спочатку вчені припускали, що ця цивілізація створена аріями або стародавніми слов'янами. Сьогодні з'явилася теорія про те, що трипільська культура не індоєвропейського походження, проте, її точні витоки невідомі до тепер. Вікентій Хвойка. В період свого зародження трипільська культура розташовувалася в пониззі Ду
Трипільська культура є однією з основних давньоземлеробських культур мідного віку. Трипільські племена займали простори Східної Європи від Дніпра до Карпат, від Полісся до Чорного моря і Балканського півострова. Розвивалася ця культура в IV–III тис. до н. е. (протягом 1500–2000 років) і пройшла в своєму розвиткові три етапи — ранній, середній та пізній. Найбільшого удару міста зазнали від готських і гунських племен. У IV столітті припиняє своє існування як місто-держава Ольвія. Херсонес, хоч і вцілів, але потрапив під владу Візантійської імперії. Відомий як місто Корсунь, він був знищений золотоординськими завойовниками в середині XV ст. Така ж участь спіткала Пан-тікапей і Феодосію.
Усатівська культура. До пізнього трипілля - усатівської культури (від села Усатово під Одесою, кінець ІІІ - початок ІІ тисячоліття до н.е., розкопки провадив одеський археолог Михайло Болтенко) відносяться кам'яні могильні плити з зображеннями людей, тварин і такі ж зображення на стінах печер. Оминаючи спірну концепцію про етнічну ідентичність трипільців та українців, зауважимо однак, що трипільська культура була одним з джерел слов'янської взагалі та української зокрема культури.
Археологічна культура, знана нами як трипільська, бо походить від стародавньої назви села Трипілля на Київщині, виникла в добу неоліту, розвивалась, захоплюючи енеоліт, бронзову і залізну доби, і набула найбільшого розквіту між 5500 та 2750 роками до н. е., розтягнувшись на понад 35 тис. км поміж Карпатами та Дніпром, на територіях сучасних України, Молдови та Румунії. Звідки прийшли трипільці. Чому зникла трипільська культура? Що стало причиною кінця трипільської культури, що її вважають основою української, достеменно не відомо. З приводу цього є кілька гіпотез, як включають порушення екологічного балансу, похолодання, внутрішні протиріччя, експансія прибулих на землі Трипілля племен тощо.
Трипі́льська культу́ра, культу́ра Кукуте́ні —. археологічна культура часів енеоліту, назва якої походить від назви тоді села Трипілля на Київщині (у вказаній «розширеній» назві культури присутня ще назва румунського села Кукутень). Культура набула найбільшого розквіту між 5500 та 2750 роками до н. е., розташовувалась між Карпатами та річкою Дніпро на території сучасних України, Молдови та Румунії, займаючи територію загальною площею понад 35 тис. км². В часи розквіту цій культурі належали найбільші за
Трипільська культура (за назвою села Трипілля, де були знайдені перші поселення) — одна з найзагадковіших культур Східної Європи. На теренах України її відкрив видатний український археолог Вікентій Хвойка (1893 р.). Проте пам’ятки ідентичної землеробської культури знайдені не тільки на правобережжі Україні, а й на території Молдови і Румунії, де вони отримали назву «культура Кукутені» (за назвою поселення). Ареал поширення цієї культури простягався від Дністра на заході й до Середнього Придніпров’я на сході. Ще донедавна українські вчені не наважувалися ідентифікувати трипільців з нашими прот
Трипільська культура – це назва дане їй Хвойкою. Але, в Румунії та Молдові вона більш відома як культура Кукутень. У сучасній літературі цю культуру датують V тис. До н.е. – 2650 до н.е. На карті знизу можна побачити місця знаходження поселень трипільців на території України. Чому зникла трипільська культура. Все б добре, але історики та дослідники висувають абсолютно різні версії зникнення трипільської культури. Спочатку більшість з них вважало, що як трапляється в подібних випадках, розвинена цивілізація впала під ярмом зовнішнього агресора. У випадку з трипільцями, таким імовірним ворогом стали кочівники – агресивні племена варварів-кочівників.
Період існування Трипільської культури характеризується перемогою творчого освоєння простору, закріпленням його в космогонічних культах, розвитком уявлень про душу (незалежну від тіла) та вічне її перевтілення, кастовим укладом суспільства з жерцями-старійшинами (вождями) на чолі, культом предків (поява курганних поховань) тощо. Міфологія являє собою універсальну форму моделювання світу, на відміну від історії, що базується на фактах. Природні космогонічні моделі та світоглядні основи залишили і трипільці. Ці моделі матеріалізовані в трипільських розписах керамічних виробів та побудові селищ.
Тема:Трипільська культура. Господарство, побут і духовне життя носіїв трипільської культури. Тип уроку: комбінований. Форма уроку: виклад нового матеріалу. Про існування скотарства свідчать знахідки кісток тварин. Так, на Коломийщині знайдено кістки биків, а також корів і овець (хоча їхня кількість була значно меншою), а в Халеп’ї та Усатові – свиней. Також ймовірно, що на той час уже був приручений кінь, а також собака. Про існування скотарства свідчить і знаходження таких керамічних виробів, як сосуди зі стінками в дірках. Ймовірно, що вони використовувалися для виготовлення сиру. Також, крім кісток, було знайдено міфологічні зображення таких істот.
Комментарии
Отправить комментарий