причини ушкоджень органів черевної порожнини

причини ушкоджень органів черевної порожнини

На Студопедии вы можете прочитать про: Клінічні ознаки ушкоджень органів черевної порожнини. Подробнее  Діагностика ушкоджень ОЧП починається з клінічного огляду постраждалого. Відомо, що травма живота включає у себе: забій передньої черевної стінки живота; розрив м’язів передньої черевної стінки живота, ушкодження органів черевної порожнини (порожнистих та паренхіматозних) та ушкодження органів заочеревинного простору. Так, забій передньої черевної стінки живота супроводжується локальним больовим синдромом, іноді спостерігається наявність підшкірної гематоми у місці травмування.

Ушкодження органів черевної порожнини поділяються на відкриті та закриті. Закриті тупі травми живота. Найчастішою їх причиною є транспортна травма, удари в живіт, кататравма (вибухова хвиля). Виділяють дві основні групи потерпілих: 1-ша- особи з клінічною картиною гострої крововтрати; 2-га - особи з симптомами перитоніту, з ознаками інтоксикації. Доволі часто механічні травми передньої черевної стінки супроводжуються розривом печінки, селезінки, судин кишечника, що викликає внутрішню кровотечу. Загальні ознаки гострої внутрішньочеревної кровотечі. — скарги на загальну слабкість, запаморочення,

Ушкодження органів черевної порожнини. Травми печінки і селезінки можуть супроводжуватися внутрішньою кровотечею і давати картину гострої крововтрати. При пошкодженні шлунка, кишечнику і сечового міхура розвивається важке захворювання - запалення очеревини, яке небезпечне для життя.  Перша допомога. При підозрі на ушкодження органів черевної порожнини постраждалому не можна пити. Приймати ліки, особливо знеболюючі препарати не потрібно (це ускладнює лікарям встановлення правильного діагнозу). Під час транспортування в лікарню постраждалий повинен лежати на спині, необхідно створити постраждалому повний спокій. Можна прикласти пухир із льодом на животі.

До пошкоджень органів черевної порожнини відносяться ушкодження шлунка і кишечника, печінки і жовчного міхура, селезінки і нирок. Пошкодження шлунка виникають при сильному ударі в область живота або ударі животом про предмет (при заняттях боксом, футболом, лижним спортом).  Удари і розриви кишечника, печінки, жовчного міхура, селезінки і нирок є наслідком тих же причин, що і пошкодження шлунка. Небезпечним ускладненням при подкапсульном розриві печінки і селезінки є освіта подкапсульной гематоми з розвиваються потім (через кілька годин і навіть діб) розривом капсули, що викликають важке, нерідко смертельна кровотеча.

Закриті ушкодження органів черевної порожнини є результатом тупої травми ділянки живота або нижньої частини грудної клітки. Звичайно причиною подібних травм бувають удар або поштовх у живіт, падіння, дорожньо-транспортні випадки і так далі. Характер ушкоджень залежить не тільки від виду і сили агента, що травмує, але і від інших обставин - еластичності черевної стінки, тонусу мускулатури і достатку жирової клітковини, від перенесених раніше хвороб, а також від ступеня наповнення порожніх органів. Клініка. Після тупої травми живота звичайно спостерігається більш-менш виражений шок. Подальші сим

Проведено аналіз діагностики та лікування 268 дітей з ушкодженням органів черевної порожнини за 10 років. Із них оперативне втручання проведено у 84 (31,3%) дітей, консервативно лікувалося 184 (68,7%). Післяопераційні ускладнення спостерігались у 5 дітей (6.0%).Летальних наслідків не було. Віддалені результати вивчені у 76 дітей.

Забій (contusio) – пошкодження тканин і органів без порушення їх цілісності, але зі стійкими порушенням функції. Забій настає від удару тупим предметом або удару тіла об тупий предмет, від повітряної хвилі, контрудару тощо. Клініка залежить від локалізації ураження, сили удару, виду, маси і швидкості впливу пошкоджуючого агента. Найбільш чутливі до забиттям підшкірна клітковина, м'язи, паренхіматозні органи. Менш чутливі шкіра, фасції, апоневроз, сухожилля. Забій характеризується болем, припухлістю, крововиливом, порушенням функції.

Клінічна картина. При ушкодженнях черевної стінки відзначається біль, однак інтенсивність його здебільшого не така, як при травмі з ушкодженням органів черевної порожнини. При утворенні гематоми у м’язах черевної стінки можна виявити асиметричне болюче випинання твердо еластичної консистенції. Під час активного напруження м’язів передньої черевної стінки (наприклад, при спробі хворого піднятись на ліктях) цей пухлиноподібний утвір залишається нерухомим, на відміну від пухлини в черевній порожнині. Живіт залишається м’яким, ознак подразнення очеревини немає.

- при ушкодженні органів черевної порожнини з перитонітом після виведення потерпілого із шоку виконують оперативне втручання, характер якого залежить від ступеня, локалізації ушкодження й часу, минулого після травми (частіше - ушивання ран порожнинних органів); - при ушкодженні органів черевної порожнини із внутрішньочеревною кровотечею виконують невідкладне оперативне втручання, характер якого залежить від ступеня й локалізації ушкодження (при розривах селезінки - ушивання рани або спленектомія, при пораненнях печінки - ушивання рани печінки). Закриті ушкодження м'яких тканин. Забій (con

1. Обстеження хворих із хронічними захворюваннями органів черевної порожнини. 2. Спеціальні методи дослідження. 3. Аномалії розвитку черевної стінки, пупка.  - оволодіти навичками підготовки хворих до діагностичних досліджень, знати можливі ушкодження і гострі захворювання органів черевної порожнини, їхню клінічну картину, методи лікування; - оволодіти способами першої допомоги в разі ушкодження живота, гострих захворювань органів черевної порожнини. Хронічні захворювання органів черевної порожнини. Обстеження хворого з хронічними захворюваннями органів черевної порожнини починають з опитування. Основними клінічними проявами цих захворювань є

Серед великої кількості раптових захворювань, небезпечних для здоров'я і життя людини, особливе місце за ступенем небезпеки й частоти посідають гострі хірургічні захворювання органів черевної порожнини (гострий живіт). До них відносяться: перфорація (виникнення отвору в стінці органу) виразки шлунку і дванадцятипалої кишки при виразковій хворобі, гостра непрохідність кишок, захворювання червоподібного відростка, защемлення грижі, холецистит, гострий панкреатит. Крім цього, виникнення гострого болю в животі можливе при нирковокам'яній хворобі, а у жінок - позаматковій вагітності. Кожн

Вона обумовлена стертістю клінічних проявів, одночасним пошкодженням різних органів черевної порожнини і наявністю поєднаних ушкоджень, важкою ч/м травмою з порушенням свідомості (36 %), алкогольним спянінням пацієнтів (30 %). Більшість пацієнтів (80 %) поступають в стаціонар в стані шоку.  Особливо складна діагностика при поєднаних пошкодженнях органів черевної порожнини. Так закрита ч/м травма, при якій хворий часто перебуває без свідомості, переломи хребта (грудного, верхнє-поперекового), ребер, кісток тазу можуть симулювати гострий живіт через рефлекторні реакції очеревини на травму плеври, заочеревинну гематому і т.д.

ОКЗ „ДНІПРОПЕТРОВСЬКЕ МЕДИЧНЕ УЧИЛИЩЕ ” ТЕМА ЛЕКЦІЇ Ушкодження та захворювання органів черевної порожнини. 2. Актуальність теми. АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ «Гострий живіт» в хірургії складає 2/3 ургентних операцій, тому важливе значення в своєчасній діагностиці та лікуванні гострих захворювань та пошкоджень органів черевної порожнини займає медичне спостереження та догляд за хворими. Акушерка повинна пам’ятати, що «гострий живіт» приховує у собі велику небезпеку для здоров’я хворого. Від своєчасного розпізнання причин захворювання і надання кваліфікованої медичної допомоги залежить доля людини. 3. Обст

Показання до направлення у палати інтенсивної терапії хворих оперованих в плановому порядку з приводу захворювань органів черевної порожнини. Діагностика післяопераційного перитоніту та кишкової непрохідності.  Його зазвичай діагностують вже в першу добу після операції. Виявляється кровотеча блідістю шкіри, артеріальною гіпотензією, тахікардією, зниженням гематокриту в динаміці, а при внутрішньочеревних кровотечі - збільшенням обсягу і зміною характеру відокремлюваного по дренажу, залишеного в черевній порожнині під час операції. Як правило, для його усунення потрібне повторне хірургічне втручання.

При ушкодженні органів черевної порожнини часто буває одно або дворазове блювання, при ушкодженні шлунка — кривава блювота. Пульс спочатку може бути сповільненим, особливо при ушкодженні печінки (шок, дія жовчних пігментів), згодом, у міру розвитку перитонеальних явищ або наростання кровотечі, прискорюється.  Пульс стає ниткоподібним, артеріальний тиск знижується, зіниці розширюються, наростає блідість, частішає дихання, хворий ловить повітря широко відкритим ротом, «обливається холодним потом», іноді втрачає свідомість. Виникає загрозлива картина внутрішньої кровотечі.